💌  Християнські вірші на Різдво

Сніг. Засина під ковдрою гай. Зірками вкрився небокрай. Дріма в кутку старий дідух. Чекає чуда все навкруг. А височінь луна піснями. Звершилось диво поміж нами. Усі –усі ідемо за звіздою. Вітаймо Бога колядою. Пастушки з ягнятком Царі з ангелятком. Ісуса радо вітаймо. В піснях хвалу співаймо. Слава, слава Тобі Рожденний. Від Марії воплоченний. Спаси народ, спаси Вкраїну. Поможи піднятись із руїни.

Встеляє шлях до Божого Дитяти Яскрава зірка і веде в Різдво. Ісуса поспішаємо вітати, У вічність йдемо разом із Христом. Нам, людям грішним немічним і тлінним, Святе Дитя Всевишній дав з Небес, Щоб нас навчало Божих Заповітів І душі рятувало через хрест. Ісусик в яслах нас любов’ю гріє, Благає у Небесного Отця, Щоби всім людям додавав надії, На праведне життя благословляв. Вклонімося низенько Богу-Сину, Відкиньмо шлях в непослух, шлях у гріх… Молімося, щоб нашу Україну Наповнював завжди щасливий сміх. Різдво! Христос-Ісусик народився! Людина-Бог із Діви воплотивсь! Молись, народе, Господу молися! Вкраїно, під покров Його схились!

А ніч тоді була така глуха, Така сліпа, що осліпила світ. І він безтямно рився, наче кріт, У ґрунті безпросвітного гріха. І був тягар, і був печалі щем… Та жевріла надія між примар, Що прийде ось Месія — дивний Цар — І розжене пітьму Своїм мечем. І залунає переможний гук, І полум’я шугатиме вгорі… А Він прийшов під сяєвом зорі, Під шурхіт сіна і копитець стук. Тоді співали ангели й зірки, Бо то була вже зовсім інша ніч. І спали із осяяних облич Віки чекання і гріха віки.

Нова Зоря засяяла над світом По милості Великого Творця, Щоб очищали ми — Господні діти Її промінням душі і серця. Нова Зоря звістила нам новину, Яку несуть народи з уст в уста, Благословляючи ту зоряну годину, Як світ побачив юного Христа. І непорочний Агнець, так пророче Народжений під золотом зорі, Вдивляється сьогодні в наші очі, Проміниться добром на вівтарі. Христос рождається, щоб вічно бути з нами! І знову світ вітає те Маля! Бог є Любов, яка не перестане, І сяє в небесах Нова Зоря!

Вже загоряється зоря Вісниця неземного дива. І серце щедро наповня Чаша повна радості і миру. Діва Сина в Вефлиємі Сьогодні рождає. І мир, спокій, і надію На світ посилає. Душа надією палає, Й любов’ю повниться усе. А Бог народжений на сіні Спасіння світові несе.

В Різдві Ісуса знов сил зачерпну - Спаситель всім дає надію й віру. Новонародженому Господу Христу Любов дарую, лагідну й безмірну. В Різдві Ісуса знов сил зачерпну…

Різдвяні дні ми так довго чекаєм… Свята ідуть на наш поріг. Колядників всіх радо зустрічаєм – І так завжди, з року в рік. А з колядкою прийде до нас Казка різдвяних снів, І засяє в небі яскраво - Зірка святкових днів. То ж не сумуй, а чекай благодаті, Яку зішле Господь з небес. В Різдвяні дні повсюди, в кожній хаті, На всіх чекає багато чудес.

Як натягнуті струни у хорі стоять хористи. Їх увага прикута до рук і очей диригента. Ще лиш мить – голоси їхні гостро і чисто Зірвуть тишу, підкресливши велич моменту. Народився Ісус. Кожен з них піднесе свій голос, Щоб у співі весь світ віддав Йому честь і хвалу. В землю кинуте зерня. Вони – співають про колос. Їхня пісня про ниву, готову до жнив, живу. І звучить АЛІЛУЯ могутньо, в багатоголоссі. І в гармонії співу чути кожну струну. Я не чула цього, та серцю раптом здалося, Що я вловлюю духом в століттях дзвінку луну. Як натягнуті струни у хорі стоять хористи. Вони славу готові до краю небес нести. …Тільки зараз під ними не пасовисько, а місто… Вони дивно співали, коли вперше молився ти…

Аж ось благословенний вечір Повісив ангел над землею, Зірок хітоном неба плечі Накрив. І увінчав зорею. А там, внизу, в старій яскині, Під знаком ангелів звізди, Без дому, ніби на чужині, Рождався вічно світлий Ти. Ти світлий. Ніч Тобі чувала, Тебе впізнала вся Земля. Земля із праху воскресала - І з нею воскресала я. На землю, і сліпу, і тлінну, Пролилось несказанне світло, Навік засяяло над тінню В мені: Через далекі літа.

З’явився Ангол діві непорочній. Як звичаїв веліла давнина, Вже Йосипу судилась неохоче… Сором’язливо слухала вона. — Возрадуйся, о Діво Благодатна! Почуй скоріш Небес благую вість — До тебе неземний прибуде Гість, Прийми Його покірно і ошатно. Хай будеш в жонах ти благословенна, Коли в своєму чреві понесеш, В ім’я всіх душ — живих і Ним спасенних — Ісусом Сина Божого назвеш.